Исаия 57

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Зібрали разом вірних Богу, і ніхто з них не розуміє,
    що добрих збирають,
    щоб захистить від зла, що тут панує.
² Вони відходять в мир та спокій.
    Усі, хто не згинався на цім світі,
    знайде спочинок на останнім ложі.

³ Ви ж, відьмине насіння, йдіть сюди,
    ви, діти звабників й розпусниць хтивих.
⁴ Над ким збиткуєтесь і зуби шкірите кому?
    Кому язик показуєте ви?^[a]
То ж ви—гріховне сім’я,
    брехні нащадки молоді.
⁵ Любовним втіхам віддаєтесь ви серед дубів священних,
    під кожним деревом зеленим^[b] стрінеш вас.
Ви ріжете в ярах дітей,
    вбиваєте в ущелинах гірських.
⁶ Ви поклоняєтеся гладенькому камінню, що у ріці,
    для них вина дещицю ллєте ви в жертву,
    для них принесли хлібну жертву.
Та крім того каміння в вас нема нічого.
    Чи ви гадаєте, що втіху маю Я з цього?
    Ні, мене ці жертви втіхи не дають!
⁷ Ти своє ложе стелеш на горі високій,
    куди піднялися принести жертви.
⁸ Ви лягаєте у ложе з лжебогами,
    та проти Мене гріх справляєте,
    кохання їм віддаючи^[c].
Від Мене відступились ви, оголились,^[d]
    та мали справу з лжебогами.
Ви любили їхні ліжка,
    та бачили їхню голизну,
    заради них покинувши Мене.
⁹ На себе вилили ви пахощі духмяні і оливу,
    як вирішили до Молоха^[e] дістатися.
Далеко розіслали ви гінців своїх
    шукати собі коханців.
    Та ці гріхи зведуть вас до глибин Шеолу.

¹⁵ Ось що каже Бог, піднесений високо,
    життя Якого вічне, а ім’я—святе:
«Живу Я високо, в святому місці
    зі зламаними і сумирними людьми,
щоб дати новий поштовх духу присмирілих,
    щоб оживити зламаних людей серця.
¹⁶ Не вічно буду звинувачувати Я,
    і лютувати буду не завжди,
інакше дух людський зав’яне,
    і люди, Мною створені, помруть.
¹⁷ Я гнівавсь на користолюбство нечестивців,
    тому і покарав їх.
Розлючений, від них Я відвернувся,
    але вони однак своїми йшли шляхами.
¹⁸ Я бачив ті шляхи, але Я їх зцілю
    і поведу, і втішу їх і тих, хто за тими тужить.
¹⁹ Тоді слова подяки будуть на устах у них за те,
    що дам їм мир, усім—хто біля Мене й хто далеко.
    Я їх зцілю». Так сказав Господь.

²⁰ Та лихі люди, мов те бурхливе море,
    що не перестає кипіти ні на мить
    і хвилями жбурляє мул та піну.
²¹ «Не буде спокою і миру лиходіям»,—
    каже мій Бог.